Підприємство звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення. В обґрунтування своїх вимог адміністративного позову позивач послався на допущення податковим органом процедурних порушень в частині направлення повідомлення та наказу про проведення перевірки, а також вказував на те, що висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на даних протоколу допиту директора підприємства, а також даних, отриманих від інших органів ДФС України стосовно допущених порушень вимог чинного законодавства з боку контрагентів позивача.
17 січня у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9484, яким запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Як зазначено у назві проекту – з метою вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, документ вносить зміни в частині уточнення спеціальної термінології галузі інформаційних технологій, вдосконалення змісту поняття «речовий доказ» з урахуванням сучасного стану розвитку ІТ та зміну положень, які регулюють тимчасовий доступ і вилучення майна.
У судах України розглядалась справа за позовом про стягнення з боржника неповерненого займу. На підтвердження займу була надана розписка. У свою чергу, відповідач заперечував проти позову, наводячи як доказ свідчення свідків, які підтвердили повернення позики.
Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Верховний суд не відніс витратну накладну до розрахункових документів (на рівні квитанцій, товарних чи касових чеків, квитків тощо), які можуть служити доказами встановлення зобов’язальних правовідносин між замовником та виконавцем.
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду вказав про те, що відомості, які містяться на відеохостингах, не можуть вважатися загальновідомими фактами та підлягають обов’язковому дослідженню у судовому засіданні.
© Copyright 2024 Ти і Право Використання матеріалів, розміщених на порталі "Ти і Право", дозволяється за умови посилання на www.tuipravo.info