Мирову угоду не можна визнати недійсною в порядку позовного провадження

У судах розглядалась справа за позовом щодо визнання недійсним договору між ТОВ та державною організацією (“Мирова угода на стадії виконання рішення”) і, відповідно, скасування судової ухвали, якою дану угоду було затверджено.

sud strokЗазначимо, мирова угода – це один із можливих шляхів досягнення компромісу при вирішенні господарського спору. Причому, стосуватися така угода може лише прав і обов’язків сторін щодо предмета позову (ч. 1 і 3 ст. 78 ГПК України).

За позицією Верховного суду, затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією, а тому не може розглядатися окремо - щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 106 ГПК України, сторони можуть оскаржувати ухвалу суду про затвердження мирової угоди, а не звертатися до суду щодо її скасування в іншому провадженні.

А тому, мирова угода не є договором у цивільно-правовому розумінні і не може бути визнана недійсною в позовному провадженні, а порядок її укладання регулюється положеннями ГПК України.

Зважаючи на наведені аргументи, Верховний суд постановив відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсним мирової угоди та скасування  ухвали господарського суду в іншій справі (постанова ВС від 12 червня 2018 року у справі № 908/1604/17).