Часткова сплата судового збору не повинна перешкоджати судовому розгляду скарги

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз'яснив, що суд не має права відмовити в задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору, одночасно повернувши апеляційну скаргу та визнавши її неподаною.

sud skargaПовертаючи справу на розгляд до суду апеляційної інстанції, ВС виходив із того, що положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. Тому, за позицією ВС, суд має у кожному конкретному випадку встановити можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану та за своїм внутрішнім переконанням. Відмовляючи у подібних клопотаннях, суд повинен мати чітку аргументацію.

Зазначимо, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду належить до основних засад судочинства.

Крім того, згідно з практикою ЄСПЛ, а також відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, держави не зобов’язані засновувати апеляційні або касаційні суди. Однак, якщо такі суди функціонують, то доступ до них має бути забезпечений. В такому випадку, учасники зможуть отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов’язків» (п. 65 рішення ЄСПЛ від 11.10.2001 у справі «Гоффман проти Німеччини»; рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі «Кудла проти Польщі»).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; п. 63–64 рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Зазначимо, у згаданій справі, апелянт подав заяву про зменшення судового збору, до якого додав квитанцію про оплату запитаної суми (посилаючись на практику ЄСПЛ про те, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду).

Апеляційний суд, розглядаючи питання про можливість зменшення розміру збору і вважаючи надані докази (довідка про зарплату) недостатніми, не подав мотивів такої відмови в клопотанні, з урахуванням того, що судовий збір був частково сплачений.

З повним текстом постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у цивільній справі № 686/114/16-ц можна ознайомитись за посиланням.