Чи може компанія найняти сумісника без основного місця роботи

За українським законодавством (ч. 2 ст. 21 КЗпП України) кожна особа наділена правом укласти трудовий договір з одним або відразу кількома підприємствами, за винятком тих випадків, коли це не передбачено, наприклад, колективним договором або угодою сторін.

pryjom-na-robotuУ той же час підприємства не можуть найняти особу на умовах сумісництва, якщо у неї немає основного місця роботи (про це, зокрема, зазначено у листі Міністерства соціальної політики України від 13 жовтня 2004 року № 36-298).

Однак вимагати від кандидата наявності основного місця роботи роботодавець також не має права (ст. 24 і 25 КЗпП України).

Як йдеться в повідомленні Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15, роботодавець не зобов’язаний перевіряти факт наявності основного місця роботи у кандидата на роботу. Він може тільки попросити працівника надати відповідну інформацію.

Більше того, роботодавець не має права відмовляти особам в прийнятті на роботу за сумісництвом через відсутність інформації про наявність у них основного місця роботи (лист Мінсоцполітики від 14.04.2017 р. № 8185/0/2-17/13). Це є порушенням законодавства про працю (як безпідставна відмова).

Законодавство про працю не зобов’язує працівника також повідомляти компанію, в якій він працює за сумісництвом, про звільнення з основного місця роботи. Тобто, навіть якщо працівник надав всі відомості про своє основне місце роботи, згодом він може з нього звільнитися і про цей факт не повідомити іншого роботодавця. Відповідальність в такому разі роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи законом не передбачена.

Таким чином, єдине, на що може розраховувати компанія, яка наймає особу за сумісництвом, – це попросити працівника надавати інформацію про наявність основного місця роботи або його зміну (лист Мінсоцполітики від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134).