Руслан Ленівський: Реалізація спільних українсько-китайських енергетичних проектів вигідна обом країнам

Свого часу Україна здійснювала поставки енергетичного устаткування до КНР і просувала проекти будівництва та реновації українських ГЕС і ТЕЦ за участі китайських компаній. Останніми роками співробітництво між двома державами в енергетичній галузі відродилось з новою силою. Особливості українсько-китайського партнерства в енергетичній сфері обговорили з Радником Міністра енергетики та вугільної промисловості України, Президентом юридичної Компанії «Ти і Право» Русланом Ленівським.

Lenivski Ruslan2— Чим пояснюється зростання зацікавленості України в енергетичному співробітництві з Китаєм?

— Китай, завдяки реформуванню низки галузей промисловості, науковим розробкам та удосконаленню технологій, має чудові результати у створенні сучасної енергетичної галузі – це й атомна енергетика, газифікація вугілля, гідро-тепло-, вітрова та сонячна енергетика. Ця країна вже з десяток років просуває свої технології на міжнародному ринку, використовуючи широкі можливості фінансування проектів за рахунок коштів китайських фінансових установ. Зважаючи на впровадження інновацій, Китай стає дедалі впливовішим гравцем на світовому енергетичному ринку, а тому співпраця з китайськими компаніями в енергетичному секторі України є дуже перспективною. Важливу роль в її розвитку має планова та цілеспрямована політика Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. За останні кілька років було проведено десятки зустрічей та укладені важливі контракти та договори з китайськими підприємцями.

Україна та КНР мають ресурси для двосторонньої кооперації та взаємного обміну досвідом. Наприклад, китайська вугільна промисловість зацікавилась українськими технологіями видобування вугілля з пластів товщиною менше 90 см. Українська компанія «Корум Груп» відкрила своє представництво в Пекіні, яке реалізує в провінції Шаньсі (центр вугільної промисловості КНР) проект спільного виробництва вугільновидобувної спеціалізованої техніки. Також відроджується співробітництво у сфері енергетичного машинобудування, зокрема, в атомній галузі. Наприклад, ПАТ «Турбоатом» почав співпрацю з китайською компанією «Дунфан-Електричні машини», яка передбачає спільну маркетингову діяльність з постачання турбін «Турбоатома» для АЕС, ТЕС і ГЕС в Китай та інші країни. З свого боку, китайські енергетичні компанії відслідковують розвиток енергетичного сектору в Україні і намагаються виходити зі своїми пропозиціями поставок технологій і обладнання, серед них – з використанням можливостей власного фінансування.

— Що шукають китайські інвестори  в Україні?

— Якщо трохи історії, то відносини між Україною та Китаєм почали зароджуватись ще за часів Київської Русі завдяки Великому шовковому шляху, що своєю північною гілкою заходив на територію сучасної України. До речі, і сьогодні Китай визначає Україну як «важливу державу в Європі», розглядає залучення України до розбудови нового економічного поясу — «Один пояс, один шлях», що є особистою ініціативою голови КНР Сі Цзіньпіна. У разі успішної реалізації амбітного китайського плану (який, між іншим, оминає Росію і передбачає прямий вихід Китаю до Європи через Центральну Азію і Кавказ) – Україна матиме принципово нове геополітичне місце «першої європейської країни на Шовковому шляху». Тому перший фактор – це близькість України до європейських ринків. Однак, вертаючи до сучасних реалій, Україна, хоча і має відповідну договірно-правову базу та високий рівень стратегічного партнерства з КНР (ще 1992 року між Урядом України та Урядом КНР було укладено Угоду про торговельно-економічну співпрацю), донедавна не у повному обсязі використовувала можливості співробітництва в енергетичному секторі з найбільшим світовим експортером, другою економікою світу, країною, що має найбільші в світі золотовалютні резерви й практично необмежені інвестиційні можливості.

Відчутні кроки щодо розширення співробітництва в енергетичній сфері були зроблені 2016 року. 21 червня Україна та Китай обговорили перспективи співпраці та модернізації державних вугледобувних підприємств, а  19 вересня Міністр Ігор Насалик та голова правління  державної корпорації CNBM International Corporation Китайської Народної Республіки Цзиньсон Чжан підписали Меморандум про співробітництво.

Питання співпраці в енергетичному секторі обговорювалося з китайськими компаніями під час багатьох зустрічей цього року, а також поїздки до Китаю у складі української делегації у травні 2017 року. У ході візиту до Китайської Народної Республіки представники Міністерства провели переговори з компанією «SanyHeavyIndustry» та підписали Меморандум про співробітництво у сфері модернізації вугільної промисловості.

— А щодо атомного сектору? На сьогодні у Китаї 38 діючих атомних реакторів. Ще 19 реакторів знаходяться у стадії будівництва. Ще 30 збудувати заплановано. Для України цікавий китайський досвід?

— З огляду на те, що Китай зі своїми численними ядерними реакторами і високими технологіями активно виходить на світовий ринок будівництва нових АЕС, Україна зацікавлена у Китаї, як партнері, здатному реально допомогти у модернізації існуючих потужностей і в будівництві нових українських атомних блоків. І китайські енергетичні компанії відслідковують розвиток енергетичного сектору в Україні, знайомляться з можливостями інвестування в український енергетичний сектор. 

Пропозиції партнерства в атомній галузі надходять від двох «атомних гігантів» Китаю – корпорацій CGN і CNNC. Делегація корпорації CNNC була з візитом в Україні наприкінці жовтня 2016 року. Фахівці корпорації China National Nuсlear Corporation відвідали Хмельницьку АЕС та підписали Меморандум про взаєморозуміння з Міненерговугілля України у таких сферах співробітництва, як розвиток підприємств з видобутку та переробки уранових руд на території України. Адже Китай має значний досвід освоєння родовищ з видобування урану. Згодом, за результатами зустрічі керівництва ДК «Ядерне паливо» з керівництвом цієї ж China National Nuсlear Corporation у лютому 2017 року, сторони розробили і затвердили План дій щодо створення спільного виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 в Україні.

Крім того, у квітні 2017 року відбулась зустріч Міністра енергетики Ігоря Насалика з фахівцями China Development Bank, під час якої обговорили можливість реалізації інвестиційного проекту на базі Новокостянтинівської шахти Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та залучення інвестицій китайських партнерів. І на Новокостянтинівській шахті ДП «СхідГЗК» вже плідно співпрацюють з Банком Розвитку Китаю.

Водночас розглядається можливість промислового виробництва обладнання та деталей, необхідних для розвитку підприємств атомно-промислового комплексу, поставок генераторів великої потужності (1000 МВт і більше) виробництва «Дунфан-Електричні машини» та іншого обладнання машинного залу, що не виробляється в Україні, для нових блоків №3 і №4 Хмельницької АЕС.

Представники КНР виявляють зацікавленість у співпраці також у сфері відновлювальних джерел енергії. Україна і Китай мають певний досвід співробітництва в сфері альтернативної енергетики. Оскільки Китай сьогодні є лідером у будівництві об’єктів сонячної та вітроенергетики, існують можливості продовження співпраці між двома країнами в цій перспективній галузі. Зокрема, провідна інжинірингова компанія CCEC та лідер китайської «зеленої» енергетики GCL зацікавилися можливістю будівництва парків сонячної енергії у зоні відчуження – впровадження проекту Chornobyl Solar на території Чорнобильської зони. Будівництво сонячного парку в Чорнобильській зоні є довгостроковим проектом на перспективному ринку, в який китайська сторона готова інвестувати понад 1 млрд дол. США.

Також Міністерство співпрацює з компанією TBEA International Ltd щодо реалізації проекту будівництва вітрової електростанції потужністю 500 МВТ у Миколаївській області, що дозволить створити понад 1000 робочих місць на етапі будівництва та ще 100 для обслуговування збудованої електростанції. Таким чином, для України важливо залучати інвестиційні проекти із використанням своєї сировинної бази, що сприяє не лише втіленню передового досвіду в галузі, а й створенню нових робочих місць та надходжень до бюджету.

— З огляду на це, особливо актуальними є такі питання, як законодавче забезпечення та підтримка інвесторів в Україні.

— Україна розуміє, що захист прав інвесторів та формування прозорих правил гри для всіх стане запорукою ефективної роботи китайських компаній, які мають намір інвестувати в енергетику України не лише великих компаній, а й малих приватних підприємств.  Й українська сторона заявила про готовність  надати необхідну інформацію щодо можливих об’єктів для інвестування в енергетиці.  Положення підписаних Меморандумів підтверджують кращі загальносвітові принципи інвестиційної діяльності в енергетичній галузі між Україною і КНР. Згідно з укладеними угодами, планується проведення регулярних консультацій з метою обміну інформацією та досвідом щодо перспективного законодавства в енергетичній галузі обох держав. У Міненерговугілля утворено відповідну українсько-китайську робочу групу. Вона задовольнятиме потребу інвесторів в інформації щодо вимог українського законодавства та умов інвестування. Робоча група буде також займатися реагуванням на проблеми інвесторів, опрацюванням питань подальшої співпраці.

Є домовленість на рівні Міністерства про постійні зустрічі зацікавлених фахівців та інвесторів, на яких вони змогли б більш детально обговорити напрями співпраці в енергетичній сфері, отримати інформацію про кращий досвід та впровадження передових технологій в енергетичному секторі.

Я впевнений, що тісна кооперація в енергетичному секторі буде сприяти розвитку ділового співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою на принципах рівності та партнерства, адже реалізація спільних українськокитайських енергетичних проектів взаємовигідна обом країнам.

Джерело: Журнал "Україна-Китай"