Варто зазначити, що перелік справ про встановлення в судовому порядку окремих фактів передбачений у Цивільно процесуальному кодексі України (част. 1 ст. 315 ЦПК України). Серед них вказані наступні факти:

Опубліковано в Судова практика

Публікуємо інфографіку з корисною інформацією для працівників ЗМІ щодо правил перебування у засіданні суду, підготовлену Вишгородським районним судом.

Опубліковано в Роз’яснення

1) судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом або відбулось зменшення розміру позовних вимог (в такому випадку збір повертається в розмірі переплаченої суми);

2) відбулось повернення заяви або скарги;

3) отримана відмова щодо відкриття провадження у справі;

4) заява або скарга залишена без розгляду (крім тих випадків, коли причина – в повторному неприбуттю позивача або за його клопотанням);

5) провадження у справі закрите.

Повернення сплаченого судового збору за цих підстав здійснюється згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 № 845).

В інших випадках, не перерахованих у ст. 7 Закону «Про судовий збір», у т. ч. в разі сплати судового збору без подальшого звернення до суду, кошти можуть бути повернені відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 року №787).

Для цього особа, яка бажає повернути помилково сплачені кошти, має здійснити наступні кроки:

  1. Звернутися до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою та підтверджуючим документом (оригіналом) про відповідну сплату коштів. Із зразком заяви на повернення судового збору можна ознайомитись за посиланням. Далі суд перевірить факт зарахування цих коштів на рахунок, призначений для сплати судового збору, та відсутність факту звернення даної особи з позовною заявою до суду. Якщо ці факти підтверджуються – заявникові видають подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком №787
  2. Наступний крок – звернення до органу Державної казначейської служби (за місцем помилково зарахованого платежу) із заявою про повернення коштів з бюджету. Разом із заявою платник подає оригінал подання суду та оригінал платіжного документу (його копію або паперову копію електронного розрахункового документа), який підтверджує перерахування коштів до бюджету. У разі потреби в поверненні коштів у готівковій формі, а не на рахунок, разом із поданням потрібно надати інформацію, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

 

Після розгляду звернення, орган Державної казначейської служби України у вказаний спосіб здійснює повернення коштів.

Опубліковано в Податки і збори

Велика Палата Верховного Суду висловилась щодо підстави для визнання договору укладеним.

У своєму рішенні Велика Палата підтримала рішення судів попередніх інстанцій про те, що договір був частково виконаний (а тому борг за виконанні зобов’язання за договором підлягає поверненню), однак не визнала договір укладеним.

За обставинами справи, особа (позивач) перерахувала відповідачу (на рахунок) 100 тисяч грн., однак просила визнати їх перерахованими помилков, на підставі відсутності договірних відносин з відповідачем. Останній, в свою чергу, направив зустрічний позов, в якому просив визнати договір укладеним і стягнути 51 000 грн боргу за поставлений товар.

Попри те, що суди перших двох інстанцій таки визнали договір укладеним, Верховний суд з їхніми рішеннями не погодився.

Свою позицію суд обґрунтував тим, що за част. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У випадку отримання пропозиції щодо укладання договору, така пропозиція вважається прийнятою, якщо особа, яка одержала пропозицію, у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до пропозиції (відвантажила товар, надала послуги тощо) (част. 2 ст. 642 ЦК України).

Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (част. 1-2 ст. 640 ЦК України). Правові наслідки від цього моменту визначаються нормами ЦК України (част. 8 ст. 181 ГК України).

А тому, договір не може вважатися неукладеним після його повного чи часткового виконання.

Водночас, за абз. 12 част.2 ст. 16 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом. Тобто суд не мав повноваження визнавати договір підряду укладеним. І тільки після прийняття змін до цивільного законодавства 3 жовтня 2017 року, у згаданій статті з’явилась норма про можливість захисту цивільного права або інтерес іншим способом, що встановлений не лише договором або законом, але й судом.

Тобто суд має право визначити на свій розсуд спосіб захисту, однак такий, що не суперечить закону (част.2 ст. 5 ЦПК України).

Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту.

Зважаючи на це, Велика Палата прийняла рішення про часткове задоволення позовних вимог відповідача. За позицією ВП, стягнення боргу за поставлений відповідачем товар за результатами часткового виконання вже укладеного договору є ефективним способом захисту його прав, однак вимога про визнання договір укладеним задоволенню не підлягає (постанова ВП/ВС від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17)

Опубліковано в Податки і збори
Сторінка 4 із 4