19 березня вступила в силу постанова Кабміну № 710, яка внесла низку змін у процедуру ведення та отримання доступу до Державного земельного кадастру.

Опубліковано в Роз’яснення

Мінагрополітики, Держгеокадастр разом з Мінекономрозвитку та іншими зацікавленими органами мають надати пропозиції щодо скорочення строків та процедур оформлення земельної ділянки.  Йдеться про можливість її безоплатної приватизації, передачі в користування або продажу із земель державної або комунальної власності.

Так, нині процес оформлення землі займає від 9 місяців до 2 років, для процедури слід зібрати 54 документи.

Опубліковано в Законодавство

zemelni diliankyЦей закон визначає особливості використання земельних ділянок з масиву сільськогосподарського призначення, а також полезахисних лісових смуг, що цей масив обмежують.

Головні положення закону:

- закріплене право власників земель сільгосппризначення, фермерського господарства використовувати такі ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва без зміни їхнього цільового призначення;

- дозволено власникам землі, розташованої в масиві земель сільськогосппризначення, обмінюватися земельними ділянками (зокрема, після набрання чинності законом українці зможуть обміняти ділянки державної і комунальної власності на рівноцінні земельні ділянки приватної власності у тому ж сільгосп. масиві);

- встановлено особливості розпорядження землями, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (паїв);

- визнано власністю територіальних громад землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили діяльність (крім ділянок, що перебували у приватній власності);

- закріплене право на оренду польових доріг, якщо це не обмежує доступ інших орендарів до земельних ділянок (нині сітка польових доріг до ділянок не сформована належним чином, що є чинником для зловживань власниками інших ділянок);

- у випадку зняття мораторію на продаж землі, право оренди чи суборенди не заборонятиме продавати земельну ділянку.

Очікується, що закон набере чинності з 1 січня 2019 року та створить необхідні умови для запобігання рейдерству і стимулювання зрошення земель в Україні, вирішить проблему порушення цілісності масивів земель та вільного доступу власників до своїх ділянок, у тому числі для проходу великої сільськогосподарської техніки.

Опубліковано в Законодавство

dogovir orendy zemli

Перш за все, при продажу своєї земельної ділянки екс-власник має сплатити податок на доходи фізичних осіб. І тут має значення громадянство особи. Так, якщо продавець - громадянин України, ПДФО становитиме 5% від суми договору, яка не повинна бути нижчою оціночної вартості нерухомості (тобто не від реальної вартості об’єкта). Для нерезидентів цей податок становить 18% від суми договору.

 Зверніть увагу, від сплати такого податку звільняються продавці, щодо яких відбувається одночасне виконання наступних вимог:

 - земельна ділянка, що відчужується, не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної у ст. 121 Земельного кодексу України;

 - платник податку провів не більше однієї операції відчуження нерухомості за звітній рік;

 - у його власності об’єкт відчуження перебував більше 3 років. Зауважимо, ця умова не поширюється на майно, отримане таким платником у спадок.

Згідно з положеннями п. 49.18 ст. 49 гл. 2 розділу II ПКУ, щодо сплати ПДФО платник-фізособа повинен подати декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік. Подати відповідну декларацію до ДФС потрібно до 1 травня поточного року:

– особисто або через уповноважену особу;

– поштою з повідомленням про вручення;

– електронною поштою з використанням ЕЦП (електронного цифрового підпису).

Крім того, для реєстрації договору купівлі-продажу продавець повинен надати нотаріусу квитанцію про сплату держмита (1% від суми договору).

Згідно з декретом Кабінету міністрів України "Про державне мито", від сплати держмита звільняються громадяни, які мають передбачені законом для цього пільги:

- громадяни, які постраждали від катастрофи на Чорнобильській АЕС 1 - 4 категорій;

- інваліди ВВВ, члени сімей воїнів, які загинули або пропали без вісті (а також прирівняні до них особи);

- інваліди I і II груп.

Якщо обидва учасники угоди купівлі-продажу мають такі пільги, вони держмито не сплачують. Якщо один з них таких пільг не має, він зобов'язаний сплатити держмито.

Насамкінець, сплачується військовий збір – 1,5%. Зверніть увагу, якщо ПДФО не сплачується, то і військовий збір не сплачується також. Збір у Пенсійний фонд з операцій купівлі-продажу земельних ділянок за чинним законодавством не стягується.

Отже, при операціях купівлі-продажу земельної ділянки стягуються такі податки, плати та мита:

- ПДФО (0%, 5%, 18% залежно від вказаних вище обставин), сплачує продавець;

- військовий збір (1,5%, лише у випадку стягнення ПДФО);

- державне мито (1%), сплачується за згодою сторін;

- винагорода нотаріусу, сплачується за згодою сторін.

Зверніть увагу, якщо оформити договір дарування, замість договору купівлі-продажу, з 2017 року діє нульова ставка оподаткування доходу, отриманого в дар (спадщину), не лише від родичів першого ступеня (подружжя, діти/батьки), а й другого (рідні брати, сестри, дідусь і бабуся, онуки). Таким чином, дарувальник звільняється від сплати держмита, а обдаровуваний - сплачує лише 1% від вказаної вартості нерухомості. Для усіх інших категорій учасників  тому, хто отримує нерухомість в подарунок, доведеться заплатити такі ж податки та збори, як і при оформленні договору купівлі-продажу.

Читайте також:

Особливості сплати податку на нерухомість у 2018

Яка нерухомість не підлягає оподаткуванню?

Купівля нерухомості в Україні за криптовалюту: правові аспекти

Опубліковано в Податки і збори