Print this page

Обов’язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін покладено на суд

лютого 04, 2020

До суду звернулось ПАТ з вимогою стягнути з Одеської міської ради майнову шкоду на підставі статей 1166, 1173 ЦК України. При цьому, ПАТ вказало на тривалу бездіяльність відповідача та зволікання зі зміною договору оренди землі, що призвело до порушення його майнових прав.

За обставинами справи, Рада зволікала з укладанням додаткової угоди до договору оренди землі щодо зменшення ставки орендної плати з 10% до 5,4%, у зв’язку з чим ПАТ майже два роки здійснювало сплату орендної плати у більшому розмірі.  

Апеляційний суд вимоги позивача задовольнив. Стягнення з Ради на користь позивача збитків визнав обґрунтованим і Верховний суд. Щоправда, ВС вказав на помилковість застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень статей 22, 1166, 1173 ЦК України (які регулюють деліктні правовідносини).

Адже, як нагадав ВС/КГС, правовідносини, які виникли між сторонам у справі, за своїм змістом є кондикційними, а не деліктними. При цьому, дана обставина не повинна впливати на суть ріщення у справі, оскільки зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Тобто саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу (постанова ВС/КГС від 20.01.20 у справі № 916/556/19).

Нагадаємо, подібний висновок трохи раніше був зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17. У цій справі Велика Палата зазначила про те, що «суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини».

Прочитано 2706 разів