Print this page

Як учаснику повернути майно, внесене до статутного капіталу ТОВ?

липня 13, 2020

Учасники Товариства можуть вносити до статутного капіталу Товариства своє майно. Однак, якщо в майбутньому такий учасник забажає повернути внесене майно, йому доведеться обрати оптимальний варіант такого повернення, залежно від тривалості процесу повернення та можливі податкові наслідки.

Розглянемо можливі шляхи повернення детальніше.

ВАРІАНТ  1: договір купівлі-продажу

Положеннями п. 292.2. ст. 292 ПКУ передбачено, що при продажі основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів. Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Тобто, якщо при продажі майна вже минуло 12 місяців з моменту початку його офіційної експлуатації, а вартість майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, не перевищує його балансову вартість, то Товариство не матиме доходу, який необхідно оподатковувати за цією операцією.

Однак будуть традиційні витрати при купівлі-продажу нерухомості:

- збір на державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості нерухомого майна;

- 1% суми договору за посвідчення договорів відчуження об'єктів нерухомого майна (держмито).

Мінуси: необхідність зарахування грошових коштів та проведення оцінки майна, згідно з якою буде визначено розмір обов'язкових платежів. Якщо при продажі майна його вартість, зазначена в договорі купівлі-продажу, яка підтверджена оцінкою, буде більшою за його балансову вартість, така різниця є доходом Товариства і якщо загальний дохід за календарний рік при цьому буде перевищувати 5 мільйонів гривень, - до суми перевищення необхідно буде застосовувати подвійну ставку єдиного податку у розмірі 10% доходу, а також зареєструватися платником ПДВ, подавши заяву про це, не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

ВАРІАНТ 2: договір міни

Договір міни за податковими наслідками, прирівнюється до договору купівлі-продажу. Тому до договору міни застосовуються ті ж податкові наслідки, що і до договору купівлі-продажу.

Мінуси: виходячи із правової природи договору міни, виникає необхідність у внесенні до Статутного капіталу Товариства якогось іншого майна (замість наявного). Тобто процедура є складнішою за попередню.

ВАРІАНТ 3: договір дарування

Можна вчинити інакше й оформити договір дарування, хоча такий варіант і суперечить меті створення Товариства - одержання прибутку.

Об'єктом оподаткування, в такому разі, буде загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (в тому числі дохід, отриманий платником податку як додаткове благо); доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При укладенні договору дарування, фізична особа – учасник Товариства буде зобов'язаний включити вартість подарованого майна в свій дохід і також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% від вартості подарованого майна та 1,5% військового збору.

Мінуси:  необхідність сплати ПДФО та військового збору, відсутність документального підтвердження вартості майна (на відміну від договору купівлі-продажу), можливе привернення уваги податкової. Крім того, після підписання Договору дарування, необхідно буде прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу Товариства на вартість відповідного майна та внести ці зміни до Статуту, зареєструвати їх у Реєстрі та відображення у фінансовій звітності Товариства.

ВАРІАНТ 4: при ліквідації Товариства

Для реалізації процедури ліквідації Товариства, учасникам Товариства необхідно прийняти рішення про його ліквідацію, в якому визначити склад ліквідаційної комісії або призначити ліквідатора Товариства та встановити строк для заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства, який не може становити менше двох місяців, з моменту оприлюднення повідомлення про рішення щодо його припинення. Таке рішення підлягає реєстрації у Реєстрі, після чого, кредитори мають право пред'являти свої вимоги до Товариства, а ліквідаційна комісія або ліквідатор зобов'язані вчиняти всі вищевказані дії, направлені на завершення діяльності Товариства. Після спливу, встановленого у рішенні, строку, майно Товариства, що залишилося після задоволення вимог всіх кредиторів, передається (повертається) учасникам юридичної особи.

Зверніть увагу, при поверненні майна учаснику Товариства, у зв'язку з його ліквідацією, юридична особа не отримує дохід, а тому не виникає обов'язку зі сплати податку на дохід в межах єдиного податку відповідно до п. 292.2. ст. 292 ПКУ.

Що ж стосується учасника Товариства, то тут необхідно вирішити, чи отримує в даному випадку цей учасник інвестиційний прибуток. Так, відповідно до податкового законодавства, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, у тому числі, операцій з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі ліквідації такого емітента.

Якщо вартість майна, що повертається, буде дорівнювати або меншою за його вартість на момент внесення до Статутного капіталу Товариства, то інвестиційний прибуток не виникає, а отже зобов'язання з оплати податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та 1,5 % військового збору, в учасника будуть відсутні.

В іншому випадку, різниця вартості буде інвестиційним прибутком, а отже учасник буде зобов'язаний сплатити з цієї різниці відповідні податки.

Мінуси: тривала процедура ліквідації, в середньому, від 3 місяців. Крім того, відповідно до законодавства, при припиненні юридичної особи обов’язково здійснюється її документальна позапланова перевірка податковою. І лише після неї майно може бути передано засновникам/учасникам.

ВАРІАНТ 5: при зменшенні розміру статутного капіталу

Процедура зменшення розміру статутного капіталу товариства виконується відповідно до ст. 19 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». При цьому, у випадку зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.

Для зменшення розміру статутного капіталу Товариства, його учасники мають прийняти відповідне рішення, внести відповідні зміни до Статуту Товариства, зареєструвати його у Реєстрі, повідомити усіх кредиторів Товариства, вимоги яких до Товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке своє рішення, дочекатися спливу 30 днів з моменту такого повідомлення, та тільки потім, виплатити учаснику Товариства, зменшувану частину статутного капіталу (або повернути майно у випадку прийняття такого рішення.

При цьому у Товариства не виникає податкових зобов'язань, у зв'язку з відсутністю доходу.

Для визначення необхідності учаснику Товариства сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та 1,5 % військового збору – потрібно, як і за попереднього варіанту, визначити наявність інвестиційного прибутку. Якщо інвестиційний прибуток дорівнює 0 або має від'ємне значення податок не сплачується. У випадку наявності інвестиційного прибутку, необхідно здійснити його оподаткування.

Мінуси: Вірогідність повернення зменшеної вартості частки та необхідність кредитору самостійно звертатись до Товариства у 30-денний строк. Так, якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою ст. 19 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов'язань перед ним.

ВАРІАНТ 6: вихід учасника з Товариства

Положеннями ч. 1 - 11 ст. 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасник товариства, частка якого у статутному капіталі становить менше 50 %, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Якщо ж частка учасника, в статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, він може вийти з товариства за згодою інших засновників. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання ним заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної.

Далі у Товариства є максимум рік з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, аби виплатити належну йому частку. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та Товариства зобов'язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов'язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Звертаємо Вашу увагу, що Товариство зобов'язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Зазначимо, згідно із законодавством, операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента прирівнюються до продажу інвестиційного активу (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

При поверненні майна учаснику Товариства, у зв'язку з його виходом з Товариства, в Товариства податкових зобов'язань не виникає.

Щодо учасника, з метою визначення необхідності в сплаті податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та 1,5 % військового збору, як і раніше, необхідно визначити наявність інвестиційного прибутку.

Якщо інвестиційний прибуто дорівнює 0 або має від'ємне значення податок не сплачується. У випадку наявності інвестиційного прибутку, необхідно здійснити його оподаткування.

Прочитано 7640 разів