У цьому рішенні Велика Палата погодилася з рішенням апеляційного суду, який закрив провадження з огляду на те, що оскаржувані дії і рішення Держєгеокадастру не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки пов'язані з делегованими ДГК законом повноваженнями для перевірки правильності даних, необхідних для прийняття рішення, що свідчить про публічно-правовий характер відносин.

На думку ВП, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є однією зі стадій процесу отримання права власності або користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не може гарантувати особі або колу осіб придбання такого права, оскільки саме по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманне органу державної влади в публічно-правових відносинах.

Отже, правовідносини, пов'язані з прийняттям і реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова ВП/ВС від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц).

Нагадаємо, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (це, зокрема, постанови від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17).