Руслан Ленівський: «Моя мета – залучити якнайбільше китайських інвестицій, які б дали змогу Україні поліпшити її економічне становище, а Китаю – відчути тут політичну стабільність»

IMG 5171 square2

Цьогоріч Китай став головним торговельним партнером України. Лише в першому кварталі 2019 року обсяги торгівлі між країнами зросли на 35,1% (і становили 2,6 млрд доларів), а загальна частка Китаю в зовнішній торгівлі України на початку 2019 року сягнула 10,6%. Таким чином у рейтингу країн, з якими Україна має найбільші обсяги торгівлі, Китай уперше випередив Росію та посів перше місце.

Нині КНР продовжує нарощувати інвестиційні проєкти в Україні. Зокрема, станом на початок року Китай здійснив загальних інвестицій в економіку України на суму понад 18 млн доларів.

Що шукає і водночас чого остерігається китайський інвестор в Україні, яким юридичним партнерам довіряє та що Україні варто зробити, щоб збільшити свою інвестиційну привабливість, – обговорили з заслуженим юристом України, представником Посольства КНР в Україні з юридичних питань та президентом українсько-китайської групи компаній «Ти і право» Русланом Володимировичем Ленівським.

 

– «Ти і право» Ленівський груп» працює на ринку України понад 11 років і завоювала репутацію надійного юридичного партнера для провідних китайських компаній. У чому секрет успіху Вашої компанії? Чим вона відрізняється від інших?

– Велике значення в роботі з клієнтами має досвід та компетенції в практиках, які цікавлять клієнтів. Компанія «Ти і право» є юридичною фірмою повного спектра, «олл-інклюзів», зі спрямованістю на інтереси та потреби китайських інвесторів.

Що це означає? Фактично те, що в «Ти і право» не надають лише юридичні послуги та правові консультації. Для наших клієнтів ми зробили доступним вирішення питань різного роду – надаємо бухгалтерські, аудиторські, нотаріальні, ріелторські послуги, послуги оцінки тощо. У компанії є багато асоційованих партнерів, які працюють під нашим керівництвом. Тому, коли до нас приходить китайський інвестор із будь-якою проблематикою, він може бути впевненим, що ми йому точно допоможемо.

А звертаються з абсолютно різними питаннями – від розлучення фізичної особи до купівлі нерухомості, від відкриття компанії в Україні до комплексного супроводу бізнесу в нашій державі – тобто це будь-які питання, що можуть виникнути у фізичної чи юридичної особи в повсякденному житті.

Наша специфіка й водночас ще одна перевага – безумовно, наш багаторічний досвід роботи саме з китайськими компаніями. За період діяльності в цьому напрямку нашими клієнтами стали десятки найбільших корпорацій із Піднебесної, багато компаній з інноваційними технологіями, чимало представників малого та середнього бізнесу КНР. Крім того, у нас в офісі працюють громадяни КНР.

Група компаній «Ти і право» Ленівський груп» постійно розвивається: веде активну діяльність з обміну правовим досвідом, організації й участі в спільних семінарах, форумах із Китаєм. У нас є понад 10 юридичних компаній-партнерів у Китаї – у різних частинах країни. А ще нами підписано Меморандум про співпрацю із сервісною організацією Сhina Legal Exchange Center у Пекіні.

Нині 90% наших клієнтів – це громадяни та юридичні особи Китаю. Ми розуміємо менталітет і філософію наших китайських клієнтів, вміємо передбачити всі можливі ризики під час їхньої діяльності в Україні, розуміємо їхній підхід до ведення бізнесу. Як результат – допомагаємо зробити ведення бізнесу в Україні успішним та безпечним.

– Розкажіть, будь ласка, як усе починалося. Як з’явилась ідея створення компанії?

– Справжнє щастя, коли захоплення переростає в справу життя. Так, можна сказати, сталося і зі мною. Усе почалося багато років тому – з зустрічі з людиною, що була тісно пов’язана з Китаєм. Саме тоді я вперше познайомився, а пізніше щиро захопився філософією та ідеологією цієї країни. Мій світогляд, принципи міцно переплелися з наріжними каменями конфуціанського способу життя – його головними засадами – мудрістю, гуманністю, вірністю та мужністю.

Свого часу наша компанія багато співпрацювала з Федерацією профспілок України, надаючи юридичну допомогу її членам. Тоді я очолював Всеукраїнську незалежну профспілку працівників транспорту. Ми реалізували масштабний проєкт в Україні – безкоштовну гарячу лінію для отримання членами профспілок правової допомоги. Консультували телефоном та в режимі онлайн тисячі громадян. У нас був молодий колектив натхненних та завзятих юристів, однак тяжіння та інтерес до Китаю в мене не згасав. Ніколи.

Тому в якийсь момент я повернув діяльність компанії на 180 градусів та зосередився на роботі з КНР. Першою була компанія Хуавей Україна. Якось на одному з юридичних форумів я познайомився з фінансовим директором українського представництва. Пам’ятаю, спершу ми довго спілкувалися про перспективи, нові технології, впровадження 3G в Україні. Мені було дуже цікаво. З цього почалася наша співпраця, яка триває понад 9 років.

Оскільки китайський бізнес тоді не так активно був представлений у нашій країні, як правило, це були поодинокі компанії, то спілкування з новими китайськими партнерами дало мені шанс усе більше й більше заглиблюватися в українсько-китайські можливості, вивчати та шукати напрямки для їхнього розвитку.

Так у мене з’явилися дружні стосунки з дипломатичним корпусом Китаю, з різними китайськими громадськими та бізнес-організаціями. Нині кількість клієнтів Групи компаній «Ти і право» Ленівський Груп» із Китайської Народної Республіки перевалила за сотню.

– З Вашого досвіду: що шукає китайський інвестор в Україні, які сектори економіки нашої країни найбільше потребують китайських інвестицій та двосторонньої співпраці?

– Ринок Китаю порівняно з більшістю країн світу, включаючи провідні держави західної цивілізації, бездонний, а перспективи, які відкриваються в співпраці з Китаєм українському уряду та бізнесу, є насправді безмежними.

Сьогодні Китай швидше за будь-які західні країни впроваджує новітні досягнення індустрії і науки, в першу чергу у сфері IT-технологій, енергетики та ін. У той же час слід визнати, що електроенергетична, інфраструктурна галузі, вугільна промисловість та те ж сільське господарство в Україні перебувають у стані занепаду. Китай як країна передових технологій міг би допомогти Україні в напрямку модернізації технологій та збільшення потужностей. Чудово розуміючи це, мені хотілося змінити ситуацію та створити умови для взаємовигідної українсько-китайської співпраці.

Тому, наприклад, обіймаючи посаду радника міністра енергетики та вугільної промисловості України, я тривалий період працював над залученням китайських інвестицій на ринок України на урядовому рівні. Зокрема, за мого сприяння відбулося підписання низки меморандумів про співробітництво між Міненергетики та такими великими китайськими компаніями, як Huawei Technologies Co. LTD, Sany Heavy Equipment Co. LTD, Китайським агентством з атомної енергії (САЕА), а також China Electric Power Equipment and Technology Co., Ltd.

Один із перспективних напрямків для залучення китайських інвестицій сьогодні – це відновлення та створення виробничих потужностей. Не секрет, що після розпаду Радянського Союзу в Україні лишилося чимало розвалених заводів, пустих приміщень. Приватний інвестор, який міг би відкрити на їхньому місці виробництво, створити робочі місця, працювати на зовнішній ринок й експорт, у такий спосіб залучаючи в країну валюту, зовнішньоекономічні контракти та забезпечуючи надходження в бюджет, зараз має стати одним із пріоритетів для розвитку регіонів.

Третій напрямок для розвитку співпраці між країнами – можливість реалізації не тільки в теоретичній, а й у практичній площині тих договорів та угод, які підписала Україна. Це, зокрема, зміни в роботі з митними, правоохоронними, податковими органами цих країн, обмін інформацією щодо інвесторів, створення сприятливих умов для обороту юанів в Україні, послаблення залежності від американської валюти. Наприклад, лише за перше півріччя 2019 року було імпортовано товарів із Китаю в Україну на суму понад 4 млрд доларів, що майже на 900 млн більше за аналогічний період 2018-го. Експорт України до Піднебесної теж зріс і становив за перше півріччя 2019 року 1,6 млрд доларів. Лише уявіть, якщо б експорт та імпорт між Україною і Китаєм не був би прив’язаний до долара, а відбувався напряму гривня–юань, наскільки б це зменшило збитки компаній та підвищило б їхню прибутковість.

– Які головні правила безпеки китайського інвестора в Україні? Як йому захиститися від потенційних ризиків?

– Китайський інвестор дуже чутливий до невиконання другою стороною своїх зобов’язань і завжди піклується про свої інтереси.

Одним із напрямків роботи над залученням іноземних інвестицій для України має стати ухвалення законопроєктів з метою захисту інвесторів. Так, економічна війна Китаю та США цілком закономірно впливає на надходження інвестицій із Китаю. Натомість завданням України має стати створення такого інвестиційного клімату, за якого іноземний інвестор почувався б захищеним усупереч усім міжнародним політичним проблемам та міг би розвивати економіку України.

Я співпрацюю з багатьма бізнесменами з різних країн, але ніде я не зустрічав такої системності, впорядкованості в питаннях бізнесу, залучення в справи фірми й корпоративної лояльності, а також прагнення діяти в інтересах своєї країни, на благо її економіки, як у китайських колег і партнерів. І це цінний аргумент для спільного бізнесу.

Водночас за менталітетом китайські бізнесмени дуже обережні, особливо в питанні фінансів. Для того, щоб привернути увагу та залучити такого інвестора, потрібно докласти чимало зусиль.

Насправді ризики для китайського інвестора такі ж, як і для українського, – це, насамперед, відсутність політичної стабільності. Великі занепокоєння в китайського інвестора викликають також коливання валюти, відсутність єдиної судової позиції, вільної конкуренції, часті зміни до податкового та митного законодавства.

Поза тим, нині спостерігається низка реформ, тому, якою стане Україна вже найближчим часом, говорити зарано.

– Чи впливають проблеми дочірніх компаній, відкритих в Україні, на материнські? І яким чином можна захистити ризики материнської компанії тут в Україні?

– Звернутися в компанію «Ти і право» (усміхається). На мою думку, репутаційні ризики все рівно будуть впливати на материнську компанію. Хоча українська компанія – це окрема незалежна юридична особа, але політику компанії, персонал компанії визначає саме материнська компанія, тому будь-які дії, вчинки чи ситуації будуть прямо впливати і на останню.

Як захистити себе? Дотримуватися закону, не боятися відстоювати свої права, говорити про грубі порушення зі сторони адміністративних органів, виходити з публічними заявами. Якщо компанії немає чого боятися і вона не порушувала український закон, то відкритість перед суспільством й іншими дасть змогу захистити себе від тиску недобросовісних чиновників.

– Які законодавчі зміни запровадила Україна останнім часом для поліпшення інвестклімату?

– Цього року нашою державою було імплементовано відразу декілька важливих змін для поліпшення ведення бізнесу в Україні.

У першу чергу, іноземні інвестори отримали можливість виводити дивіденди за кордон. Раніше для бізнесу з іноземним капіталом існував ліміт 12 млн євро на місяць для однієї юрособи на перерахування дивідендів за кордон або на рахунки нерезидентів в Україні. Завдяки ухваленому Нацбанком 10 липня 2019 року валютному послабленню всі обмеження на репатріацію дивідендів, як це було передбачено дорожньою картою з валютної лібералізації, скасовано.

Також цього року Національний банк відмінив вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень.

Окремої уваги заслуговує ухвалений Верховною Радою Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (проєкт №1059). Це комплексний документ, який передбачає усунення юридичних прогалин, впровадження в правову систему України інноваційних правових інструментів. Зокрема, законом було внесено такі зміни:

  • у сфері захисту прав акціонерів – встановлено відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;
  • у сфері правосуддя – впровадження стандарту доказування «більшої вірогідності» в господарських справах;
  • у сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань – боржникам надано певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
  • у сфері будівництва – скасовано обов’язок інвесторів сплачувати пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту;
  • у сфері договорів застави земельних ділянок – скасовано обов’язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу;
  • у сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю – закріплено правила створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

Крім того, 20 жовтня 2019 року набув чинності Закон «Про концесію», який забезпечує можливість ефективного залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку України на умовах міжнародної практики. Поясню, концесія – це ніби суперпрогресивна оренда. У концесію передається важливе майно (аеропорти, лікарні, портова інфраструктура), якими держава не може сама управляти ефективно для того, щоб приватний інвестор його поліпшив і надавав на його базі послуги кращої якості. До слова, Мінінфраструктури вже оголосило про старт конкурсу на концесію 6 інфраструктурних проєктів в Україні, серед яких – морські порти Ольвія (Миколаїв), Херсон, Маріуполь, Бердянськ, Одеса та паромний комплекс у порту Чорноморськ.

Як результат, завдяки впровадженим цього року змінам, Україна піднялася в рейтингу інвестиційної привабливості Doing business-2020 на 7 пунктів та посіла 64-у сходинку. У 6 показниках із 10 індикаторів, що враховуються при складанні цього рейтингу, Україна цьогоріч мала позитивні зміни. А це гарний сигнал для іноземних інвесторів.

– Що Україні ще варто зробити, щоб збільшити інвестиції?

– Мені здається, що, передусім, має відбутися офіційна зустріч двох очільників держав, де головним посилом має стати те, що Україна є відкритою для китайського інвестора, Україна зацікавлена в розвитку наших взаємних політичних, економічних відносин, і те, що в Україні нині активно впроваджуються реформи для поліпшення інвестиційного клімату та підвищення безпеки ведення господарської діяльності інвесторів.

Для того, щоб Китай хотів інвестувати, наприклад у капітал українських компаній, необхідно забезпечити просте адміністрування податків, які при цьому повинні бути конкурентними порівняно з іншими країнами. Насамперед, потрібна прозора й об’єктивна система захисту прав кредиторів і права власності, ефективна система регулювання.

Простіше кажучи, необхідно створити в Україні такі умови, які були б конкурентоспроможними для інвестицій порівняно з іншими країнами. Оскільки поки буде вигідніше й безпечніше вкладати в інші юрисдикції, китайські інвестори так і робитимуть.

– Які маєте плани на найближче майбутнє?

– Ціль одна – залучити якнайбільше китайських інвестицій в Україну, які б дали змогу Україні покращити її економічне становище, а Китаю – відчути політичну стабільність в Україні. Для цього необхідно просувати українсько-китайський бізнес, долучатися до різного виду проєктів, форумів. Маючи значний досвід роботи з Китаєм та усвідомлюючи особливості менталітету китайського народу, брати активну участь у налагодженні стосунків на внутрішньому та міждержавному рівнях спільно з органами влади.

china

Інтерв'ю надруковано в журналі Україна–Китай n18(4) 2019.

Прочитано 540 разів