Як йдеться у пояснювальній записці, «проектом Закону пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України з метою вдосконалення досудового порядку вирішення господарських спорів та забезпечення гарантованих конституційних прав у сфері правосуддя, зменшення корупційних ризиків та приведення у відповідність засад судового процесу з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Зазначимо, на сьогодні ГПК України передбачено можливість обов’язкового досудового врегулювання господарських спорів (стаття 19), однак в чинній редакції ГПК України правила стосовно її здійснення не визначені. Тому, єдиним нормативно-правовим актом, де передбачені правила ведення претензійного порядку врегулювання господарського спору є стаття 222 Господарського кодексу України.
Водночас, положення чинної редакції статті 19 «Основні положення досудового врегулювання спору» ГПК України вступають у протиріччя із положеннями частини 1 статті 4 ГПК України, яка гарантує право на звернення до господарського суду в установленому законом порядку. Зазначеною нормою також передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак за такої логіки їх використання має стати правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту.
Таким чином, законопроектом пропонується виключити статтю 19 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), яка визначає основні положення досудового врегулювання спору, а також виключити п.6 ч.3 статті 162 та п.6 ч.5 статті 174 ГПК України, які передбачають такі вимоги до позовної заяви як відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок врегулювання спору.

