Відповідно до законопроекту, нові режими в законодавстві пропонують визначити так:
Гнучкий графік. Співробітникові дозволено не дотримуватися режиму, встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання денної, тижневої або місячної норми відпрацьованого часу. Гнучких графік може встановлюватися за домовленістю працівника і роботодавця як при прийомі на роботу, так і в інший час. При цьому такий режим може складатися з трьох компонентів:
Фіксований час - час, протягом якого працівник повинен перебуває на робочому місці.
Змінний час - час, протягом якого працівник сам визначає період роботи.
Час для перерви і харчування.
Дистанційна робота. Передбачає можливість працювати поза офісом. У цьому випадку, працівник не підпорядковується правилам трудового розпорядку і сам визначає час роботи і місце. При цьому за ним зберігаються всі трудові права. Правда, при цьому сторони мають обов'язково підписати трудовий договір у письмовій формі - одного наказу директора буде недостатньо.
Самостійна організація робочого часу. Ця форма режиму роботи підійде переважно керівникам та топ менеджменту, коли співробітник фактично сам планує свій робочий день за умови виконання завдань, щодо яких встановлено граничний термін виконання. Облік робочого часу для таких працівників не обов'язковий.
Таким чином, встановлюється законна можливість працювати дистанційно. Варто зауважити, що до дистанційної роботи автори законопроекту відносять не лише виконання роботи вдома (надомна праця була передбачена ще з радянських часів), але й в будь-якому іншому місці за вибором працівника.
Кого стосується законопроект?
До осіб, які мають переважне право на укладення трудового договору з гнучким графіком та дистанційною формою, ініціатори законопроекту віднесли:
- Батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
- Працівників, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
- Працівників похилого віку та осіб з інвалідністю.
Однак фактично під дані режими роботи можуть потрапляти багато працівників з різних сфер. Перш за все, це IT-фахівці, журналісти, юристи, бухгалтери, співробітники в період декретних відпусток, люди з інвалідністю. Винятком можуть бути працівники, зайняті на безперервному виробництві.
За словами експертів, даний законопроект має підвищити захист прав співробітників, оскільки однозначно визначає кожен з режимів роботи, які і так часто використовуються на практиці, але норм, які регулюють дані режими досі не існувало. Як результат – права співробітників могли порушуватись (у випадку, якщо роботодавець передумав надавати працівнику гнучкий графік роботи, він міг його звільнити за відсутність на робочому місці).
Які переваги для роботодавців?
Якщо для співробітників така форма організації режиму роботи має свої логічні переваги, для роботодавців це можливість уникнути зайвих питань від інспекторів Держпраці. Зокрема, контролюючі органи не зможуть зафіксувати порушення трудового законодавства у випадку тривалої відсутності працівників на робочому місці або занадто тривалих обідніх перерв.
До речі, документ пропонує зняти 2-годинне обмеження обідньої перерви, що дозволить встановлювати так звану «сієсту» в найбільш спекотні години робочого дня.
Проте повністю відмовитися від обідньої перерви не можна - це вимоги держгарантії. Натомість, цілком можна перенести його, наприклад, в кінець робочого дня і таким чином раніше йти з роботи.
Нагадаємо, новий проект закону Міністерства соцполітики «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (про гнучких форм організації праці) був оприлюднений для ознайомлення 25 червня. З зацікавленими органами і сторонами він буде обговорюватися місяць. З огляду на парламентські вибори невдовзі і наступного за ними переформатування Кабміну, ухвалять документ, швидше за все, не раніше осені.
