Перелік порушень, за які можуть накладатися штрафи, не змінився. Натомість законопроєкт вносить зміни до ст. 265 КЗпП, якими суттєво зменшує розміри штрафів, які може застосовувати Держпраці України.

Наприклад, у випадку допуску до роботи неоформленого працівника передбачається штраф у розмірі 4 мінімальні заробітні плати (нині - 30 МЗП). При цьому,  цей штраф загрожуватиме лише у випадку повторного вчинення порушення: на перший раз Держпраці виноситиме лише попередження та припис усунути порушення, і лише у випадку його неусунення при повторному інспекційному відвідуванні  - накладатиметься штраф.

Також вп’ятеро зменшується штраф за недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці – він становитиме усього 2 МЗП (нині – 10 МЗП) за кожного працівника, щодо якого було вчинене порушення.

У стільки ж зменшується розмір штрафу  за недотримання гарантій для працівників, залучених до військової та альтернативної (невійськової служби) - з 10 до 2 МЗП.

Цікаво, що найбільш кардинально зменшується штраф у випадку недопуску до перевірки з питань виявлення тіньової зайнятості  - зі 100 МЗП до 8 МЗП.

Дещо змінюється підхід до вчинених повторних порушень законодавства про працю. Попри те, що розмір штрафу не змінився і становить 1 МЗП, законопроект пропонує застосовувати штраф за кожне окремо виявлене порушення, якщо воно було вчинене повторно протягом 365 днів від попереднього вчинення (нині він накладається за всі інші порушення законодавства про працю, виявлені під час інспектування в цілому).

Зважаючи на поширеність в Україні порушень роботодавцями трудового законодавства, можна говорити про значне зменшення контролю та тиску на осіб, які використовують працю найманих осіб шляхом зменшення штрафів за порушення норм трудового законодавства України.

Як стверджують автори законопроекту, існування високих штрафних санкцій стали катастрофічними для роботодавців України, в тому числі для фізичних осіб-підприємців, спричинивши хвилю припинення підприємницької діяльності. А для представників малого та середнього бізнесу – це означає автоматичне банкрутство та закриття бізнесу.

У той же час реалізація законопроєкту, якому, до слова, прогнозують незабаром прийняття в цілому, однозначно містить, на нашу думку, ризик посилення тіньової зайнятості та зменшення обсягів сплати роботодавцями ЄСВ.