Відсутність доходу за минулий рік - підстава для звільнення від сплати судового збору

За правилами статті 16 Цивільного кодексу України кожному гарантовано право на звернення до суду за захистом своїх порушених цивільних прав та інтересів. Водночас, є ситуації, коли особа не має змоги звернутись за захистом своїх прав до суду, оскільки не може сплатити судовий збір за подання позовної заяви або іншого процесуального документу - за подання якого Закон України «Про судовий збір» встановлює обов’язковість сплати судового збору.

З метою реалізації права особи на захист своїх інтересів суд за законом може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати (ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України). Підстава для цього - незадовільний майновий стан сторони.

У справі 761/12145/17, щодо якої Верховний суд виніс рішення 02.08.2019, особа звернулась із  касаційною скаргою, яку ухвалою КЦС було залишено без руху у зв’язку із несплатою судового збору.

Усуваючи недоліки, особа подала клопотання про звільнення від сплати судового збору із доданням довідки ДФС про відсутність у сторони доходу за минулий рік та перший квартал поточного року.

І таке клопотання Верховний суд задовольнив. Суд нагадав про те, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Зазначимо, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Водночас, частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»,  сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. А тому у суду були усі підстави для задоволення вказаного вище клопотання.

Прочитано 693 разів