Як пояснили у Мінфіні, закон адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство, тобто для України також.
При доопрацюванні законопроєкту 2179 його норми було доповнено:
- процедурою застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства;
- обмеження максимальних розмірів штрафу за найтяжчі порушення для фінансових установ;
- можливістю оскарження рішення про накладення штрафів до виконання такого рішення;
- змінами до порядку включення осіб до переліку осіб пов’язаних з тероризмом (перелік буде змінюватися на підставі рішення суду);
- введено такий захід впливу, як угода про врегулювання наслідків вчинення правопорушення законодавства у сфері запобігання та протидії;
- запроваджено правило, за яким за одне порушення не може бути застосовано більше однієї санкції;
- крім того, було усунуто неоднозначні і оціночні формулювання.
Зазначимо, прийняття цього закону є частиною міжнародних зобов’язань України, визначених Угодою про асоціацію з ЄС, а також ратифікованим у листопаді минулого року Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС, і дозволить не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, але і забезпечити можливість отримання від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.
Втілення норм закону вже незабаром має забезпечити:
- можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;
- збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
- розширено коло СПФМ (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи), які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, - особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;
- скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування;
- удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.
Насамкінець, закон вводить обов’язок для платіжних систем:
- супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;
- забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;
- встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму.