Так, у постанові від 17.12.2019 року у справі № 826/5331/18 Велика палата Верховного суду зазначила, що вимоги до суб'єкта владних повноважень надати відповідь на адвокатський запит щодо інформації, яка має ознаки публічної, розглядається в порядку адміністративного судочинства. А отже, позов про бездіяльність розпорядника інформації із розгляду запиту на інформацію з огляду на положення Закону № 2939-VI має бути подано до адміністративного суду.

Зазначимо, апеляційний суд при розгляді даного спору посилався на висловлену раніше правову позицію Великої палати (в постанові від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а), відповідно до якого спір про ненадання відповіді на адвокатські запити не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Однак нині ВП визнала такі доводи невмотивованими.

Свою позицію ВП пояснила тим, що у теперішній справі правовідносини відрізняються від правовідносин у згаданій справі, адже там адвокатський запит був спрямований на контроль за виконанням судового рішення у цивільній справі. У даній же справі – позивач просив суб’єкт владних повноважень  надати йому публічну інформацію у вигляді належним чином завірених копій документів.

Ми ж нагадуємо: юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За частинами першою - третьою статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути спершу оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити, зокрема, відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС.

Так, за частинами першою, другою, п`ятою, шостою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.