Карантин VS робота: 7 варіантів компромісу

Уряд ухвалив рішення про введення карантину на загальнонаціональному рівні через коронавірус. Протягом трьох тижнів (з 12 березня до 3 квітня) заборонено проведення масових культурних, спортивних та розважальних заходів, а також навчальний процес у дитсадках, школах та університетах.

Для працюючих батьків малолітніх дітей, яким нема з ким залишити їх вдома, це стало справжньою проблемою. Зрозуміло, що й роботодавцям нині несолодко. Тож як знайти компромісне рішення і для працівників, і роботодавців? Маємо кілька варіантів.

 

Варіант 1. Неоплачувана відпустка

Відпустку без збереження заробітної плати може узяти матір, батько, бабуся, дідусь чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один з прийомних батьків чи батьків-вихователів для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території (п. 3 1 ч. 1 ст. 25 та ч. 3 ст. 18 Закону про відпустки). Для цього необхідні такі документи:

  • заява працівника;
  • підтвердження введення карантину на відповідній території. Таким підтвердженням може бути рішення відповідного місцевого органу влади.

Зверніть увагу, надання відпустки на підставі цієї норми закону — обов’язок роботодавця, і його відмова може мати наслідком накладення  штрафу як за порушення інших вимог законодавства про працю (абз. 9, 10 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Крім цієї норми, право на неоплачувану відпустку, але вже за сімейними обставинами, працівники мають на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Максимальна тривалість такої відпустки 15 календарних днів на рік. Однак для надання такої відпустки обов'язково потрібна згода роботодавця.

 

Варіант 2. Оплачувана щорічна або додаткова відпустка

На період карантину роботодавці можуть надати своїм працівникам за їх заявою оплачувану щорічну основну або додаткову відпустку або інші види оплачуваних відпусток, наприклад, соціальну «на дітей».

Зверніть увагу, ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки передбачено категорії осіб, яким щорічні відпустки надаються в будь-який зручний для них час. Іншим працівникам оплачувані відпустки та відпустки інших видів (нещорічні) поза графіком відпусток можуть бути надані лише за згодою роботодавця.

 

Варіант 3. Переведення працівника на неповний робочий день

У роботодавців є можливість на підставі ст. 56 КЗпП перевести своїх працівників на неповний робочий день. Так, наприклад, обидва батьки зможуть працювати по півдня, чергуючись у догляді за дитиною. А в роботодавців – буде можливість зберегти на певному рівні виробочий процес. Для того, щоб оформити таке переведення, працівнику необхідно написати заяву про переведення на неповний робочий час із зазначенням причини такого переведення.

При цьому тут є варіанти. Працівник може працювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень, про що необхідно обов’язково вказати в заяві. Відповідний режим закріплюється наказом роботодавця, який після зняття карантину видає новий наказ – вже про відновлення попередньої тривалості робочого часу.

Заробітна плата в даному випадку виплачується пропорційно відпрацьованому часу

Звертаємо Вашу увагу, що у встановленні неповного робочого часу роботодавець не може відмовити працівникам, які належать до категорій, перелічених у ч. 1 ст. 56 та ст. 186 КЗпП, а також особам з інвалідністю на підставі ст. 172 КЗпП.

 

Варіант 4. Дистанційна робота

Одне з найкращих компромісних рішень – це робота працівника на час карантину дистанційно. Працівник лишається вдома з дитиною, водночас виконує свої трудові зобов’язання.

Така тимчасова зміна  робочого місця має бути оформлена наказом (розпорядженням) роботодавця на підставі заяви працівника про зміну умов праці на певний час.

Зверніть увагу, пунктом 9 Положення № 2754 встановлено, що вдома можуть працювати особи, які мають необхідні житлово-побутові умови. Що стосується заробітної плати, вона лишається на рівні, встановленому трудовим договором. Додаткових угод чи трудових договорів на цей час укладати непотрібно.

 

Варіант 5. Гнучкий графік робочого часу

У разі домовленості працівника та роботодавця, у першого є можливість перейти на гнучкий графік робочого часу (якщо це не впливатиме на виробничий процесс). Для цього працівник пише відповідну заяву, а роботодавець дає свій дозвіл у вигляді наказу чи розпорядження. При цьому, порядок та умови застосування гнучкого графіку робочого часу мають обов’язково бути визначені у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі.

 

Варіант 6. Накопичені відгули

Якщо працівник до введення карантину накопичив право на кілька відгулів – він може ними скористатися саме зараз. Нагадаємо, право на інший день відпочинку (відгул) працівники отримують за роботу у вихідний день (ст. 72 КЗпП), у святковий або неробочий день (ст. 107 КЗпП), за здавання донорської крові (ст. 124 КЗпП), у разі від’їзду чи повернення з відрядження у вихідний, святковий чи неробочий день.

 

Варіант 7. Лікарняний для догляду за дитиною

Описані вище варіанти організації роботи/відпустки на період карантину розраховані для батьків, чиї діти на період карантину здорові. Якщо ж дитина хвора, законодавством закріплено право батьків на лікарняний до 14 к. дн. (част. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Так, передбачено, що надання допомоги з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років здійснюється за весь період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше 14 календарних днів. А в разі стаціонарного лікування – за весь час перебування застрахованої особи в стаціонарі разом із хворою дитиною.

Оплачується лікарняний ФСС на рівні 50% середньої заробітної плати застрахованої особи (якщо стаж не перевищує 3 років) і до 100% (якщо стаж – понад 8 років).

Для отримання лікарняного та компенсації, один із членів сім’ї або особа, що фактично здійснює догляд за хворою дитиною, має оформити у лікаря листок непрацездатності.

Прочитано 1488 разів