Обидва учасника ДТП порушили ПДР: як відшкодовується шкода?

До суду звернулась особа з вимогою стягнути з відповідача компенсацію за майнову шкоду, завдану у результаті ДТП.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Вони дійшли висновку, що спричинення позивачу шкоди знаходиться у причинному зв`язку з його неправомірними діями, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Так, на думку судів,  у випадку відсутності вироку в кримінальній справі та постанови про адмінправопорушення, - єдиним доказом, який підтверджує або спростовує наявність вини сторін в заподіяні шкоди внаслідок ДТП, є висновок експерта в рамках кримінального провадження.

А як встановила відповідна експертиза, невідповідність дій Правилам дорожнього руху була в обох учасників ДТП: позивач, при цьому, мав технічну змогу уникнути зіткнення з автомобілем відповідача.

Однак Касаційний цивільний суд не погодився з висновком судів попередніх інстанцій, скасував судові рішення, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

КЦС зазначив, що підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої в результаті взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені статтею 1188 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Водночас, відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Отже, досліджуючи висновок експерта, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на встановлену невідповідність ПДР дій обох учасників ДТП, а тому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України завдана кожним з них шкода підлягає відшкодуванню залежно від ступеня вини.

А тому,  ВС повернув справу на новий розгляд до суду першої інстанції для повної оцінки доказів і визначення ступеню вини кожного з учасників ДТП, а також інших обставин, які мають істотне значення для відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (постанова від 18.03.2020 у справі № 328/2750/18).

Прочитано 738 разів