Цією ж постановою було рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим держорганам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за наявних технічних умов – роботи в режимі реального часу через Інтернет. При цьому, зверніть увагу, про відпустку без збереження заробітної плати в постанові мова не йде.
Водночас, підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусу, роботодавець може доручити працівнику виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати за його згодою відпустку.
Разом з тим, варто розуміти, що у разі відсутності технічної можливості у працівника продовжувати працювати, відбувається простій роботи. За ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України, що простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Час простою не з вини працівника, згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
А, отже, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається лише за його бажанням, незалежно від категорії співробітника або підприємства, на якому він працює.
Якщо ж ви все-таки зіткнулися з діями роботодавця, які спрямовані на те, щоб відправити вас у відпустку примусово без збереження заробітної плати і вас це не влаштовує, то алгоритм дій наступний:
- попросити роботодавця викласти свою вимогу в письмовій формі;
- звернутися із листом до керівника вищого рівня, органу, відомства з докладним викладом ситуації і проханням дати оцінку та вжити заходів щодо незаконних дій вашого керівництва;
- направити письмову заяву до Держінспекції праці про порушення ваших трудових прав і проханням провести перевірку роботодавця;
- звернутись до профспілкового комітету;
- звернутись до правоохоронних органів із заявою про злочин за ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю);
- звернутися до суду. І тут мова може йти також про стягнення з роботодавця як заробітку за час, на який вас відправили у відпустку, так і моральної компенсації за порушені права.