З 28 квітня за недотримання правил фінмоніторингу адвокатів та нотаріусів чекає штраф

28 квітня 2020 року, через 4 місяця з дня опублікування, набуває чинності Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Цим законом передбачено, що суб’єкти первинного фінмоніторингу, до яких, зокрема, віднесли юристів та нотаріусів, мають самостійно перевіряти операції своїх клієнтів і повідомляти про підозрілі відповідні органи контролю.  Причому, суб’єкт первинного фінансового моніторингу має відмовити у проведенні операції, якщо він бачить, що по ній є ризики.

Так, частиною 2 ст. 6 Закону № 361-IX передбачено, що суб'єктами первинного фінансового моніторингу є:

- суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

нотаріуси;

- суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги.

Додамо, суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають також бухгалтери, які надають приватні послуги, однак закон не розповсюджується на бухгалтерів, які працюють у штаті компанії.

Частиною 5 ст. 32 Закону № 361-IX встановлено, що до відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу у разі порушень контролю можуть бути застосовані штрафи. Раніше максимальний розмір відповідного штрафу (крім банків) складав 34 тис. грн. Наразі, штрафи для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу збільшуються, однак диференціюються:

за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов'язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, - до 12 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тис. НМДГ;

- за перешкоджання суб'єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб'єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії відповідно до цього Закону, - у розмірі до 20 тис. НМДГ;

- за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тис. НМДГ;

- за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тис. НМДГ.

Після перерахування суми штрафу суб’єкт надсилає органу контролю копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу. У разі якщо суб’єкт не сплачує штраф протягом встановленого строку з дня отримання постанови про накладення штрафу, орган контролю звертається до суду з позовною заявою про стягнення з суб’єкта відповідної суми штрафу.

Причому, рішення про накладення штрафу може бути оскаржене суб’єктом в установленому законодавством порядку.

Зверніть увагу, Законом визнано одним із органів, що виконує функції державного фінансового моніторингу, Міністерство юстиції України.

Так, пунктом 1 частини другої статті 14 Закону Міністерство юстиції України зобов’язано здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю нотаріусів, адвокатів та осіб, які надають юридичні послуги (далі – суб’єкт), зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних.

Плановою перевіркою вважається перевірка діяльності суб’єкта, яка передбачена у плані проведення перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом перевірок. Мін’юст та його територіальні органи мають право здійснювати безвиїзні та виїзні перевірки. Підставою для проведення Мін’юстом (управлінням юстиції) планової перевірки суб’єкта щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є включення його до плану проведення перевірок на відповідний квартал, який затверджено наказом Мін’юсту (пункт 2.1 Порядку проведення перевірок Міністерством юстиції України суб’єктів первинного фінансового моніторингу, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2010 № 2338/5 ).

Перелік питань, який охоплюється під час проведення планової перевірки Мін'юстом.

Під час проведення планової перевірки перевіряється правильність:

1) порядку реєстрації у Держфінмоніторингу суб’єкта;

2) виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

3) класифікації клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених Держфінмоніторингом, і порядок вжиття застережних заходів щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищенний ризик проведення ними таких операцій;

4) порядку повідомлення Держфінмоніторингу про фінансові операції, які відповідно до Закону підлягають фінансовому моніторингу та стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

5) порядку збору і зберігання документів, щодо ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, що згідно із Законом підлягає фінансовому моніторингу;

6) питання згідно з Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Міністерство юстиції України.

Коли Мін’юст може ініціювати проведення позапланової перевірки?

Згідно з пунктом 2.7 Порядку позапланова перевірка проводиться без попереднього повідомлення суб’єкта за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- письмового повідомлення органів державної влади та місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

- виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

- за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму під час його діяльності;

- виявлення нових документів (обставин), що не були відомі та не могли бути відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Зверніть увагу, повторна перевірка питань, які перевірялись, проводиться лише за рішенням суду або за постановою слідчого у кримінальній справі (пункт 2.8 Порядку).

Нагадаємо, Закон України № 361—IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» було прийнято 6 грудня 2019 року. Документ опублікований у газеті «Голос України» 28 грудня 2019 року.

Прочитано 643 разів