Передача коштів авансом чи у завдаток: які особливості?

Укладаючи будь-який договір купівлі-продажу, необхідно звертати увагу на те, в якій саме формі буде здійснюватися передоплата: у формі завдатку чи авансу, так як зазначені форми передоплати відрізняються наслідками, які настають у разі порушення умов договору.

Реалізовуючи свої наміри забезпечити виконання угоди сплатою частини коштів у формі завдатку або авансу, покупець часто не усвідомлює їх суть, що призводить до непорозумінь між сторонами договору і в подальшому унеможливлює вирішення питання щодо повернення коштів у повному обсязі, наприклад, якщо придбаний товар не підійшов. 

Тож у чому полягає відмінність між авансом і завдатком?

Аванс – це визначена грошова сума (попередній платіж), яка передається покупцем продавцю, та яка включається до загальної ціни товару. Тобто, покупець сплачує ціну товару декількома частинами: перша частина (аванс) сплачується до отримання ним товару, інша частина – після.

На аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання. Тому, у разі розірвання договору за домовленістю сторін або у зв’язку невиконанням однією із сторін договору своїх обов’язків, сума коштів сплачена як аванс має бути повернута покупцю. Наприклад, якщо продавець відмовляється передавати товар, покупець має право вимагати повернення авансу у повному обсязі.

Завдатком є грошова сума або рухоме майно, яку сплачує покупець (споживач) продавцю (кредиторові) в рахунок належних платежів, що мають бути сплачені ним за договором, з метою підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. У разі порушення умов договору покупцем, завдаток залишається у продавця. Однак якщо порушення зобов'язання сталося з вини продавця, то він зобов'язаний повернути завдаток покупцю, крім того, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку - тобто, додатково сплатити суму у розмірі завдатку. 

Тому сторонам, які хочуть, щоб передоплата за договором здійснювалася у формі завдатку, необхідно дотримуватися наступних вимог законодавства:

1) сторони мають прямо зазначити у договорі, що кошти, які сплачуються покупцем у рахунок майбутніх платежів є завдатком;

2) договір, який містить положення про завдаток має обов’язково укладатися у письмовій формі, при чому такі положення можуть бути включені до основного договору (договору купівлі-продажу), або сторони можуть укласти окремий письмовий договір (договір про завдаток).

3) між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов’язання сторін (сплата коштів покупцем та передання майна продавцем). Тобто, договір про наміри або попередній договір (договір відповідно до якого сторони зобов’язуються укласти основний договір у майбутньому) не може містити положень про завдаток.

У випадку, коли сторони лише домовилися укласти договір (уклали попередній договір), але не оформили основний договір, сплачені в рахунок виконання договору платежі є авансом, а не завдатком.

Що повинен містити документ про передачу коштів у завдаток?

- дані про особу, яка отримує кошти і дає кошти;

- сума коштів;

- кінцевий термін виконання зобов'язання;

- вказівку того, що гроші, отримані саме в якості завдатку і передані в забезпечення виконання договору (угоди);

- дата складення та підписи двох сторін.

Якщо у вас виникають труднощі з оформленням договору купівлі-продажу чи будь-якого іншого документу, ви можете звернутись за консультацією до юристів компанії "Ти і право" Ленівський Груп". Ми мінімізуємо усі можливі ризики та будемо раді допомогти! 

Прочитано 2554 разів