Неправомірне складання адмінпротоколів є підставою для притягнення до адмінвідповідальності та стягнення моральної шкоди, - ВС

Верховний суд скасував необгрунтовані рішення судів попередніх інстанцій, що відмовились відновити порушені права особи, яку незаконно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

СУТЬ СПОРУ

На особу було складено адміністративні протоколи про вчинення ним правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП та здійснено адміністративне затримання. Суд закрив у даних справах провадження у зв’язку із відсутністю в діях вказаної особи складів зазначених адміністративних правопорушень. Після цього, особа, яку було незаконно притягнуто до відповідальності, звернулася до суду з позовом про стягнення з управління патрульної поліції моральної та матеріальної шкоди.

ПОЗИЦІЯ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

Районний суд з рішенням якого погодився і апеляційний суд, у задоволенні позовних вимог особи відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що зазначені протоколи не є актами, які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права у відповідній сфері відносин, або породжують права і обов`язки для позивача. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та відповідно до статті 251 КУпАП є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі. Протокол, як доказ, підлягає оцінці при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення і не може бути скасований. На думку судів, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій працівника поліції, а постанови суду, якими провадження у справах про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтями 173 та 185 КУпАП закриті за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, не є доказом на підтвердження неправомірності дій працівників поліції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний суд став на захист прав позивача, мотивуючи свою постанову тим, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

За нормами п. 2 ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Виходячи із наведених вище аргументів, Верховний суд визнав необгрунтованими та скасував рішення судів попередніх інстанцій.

Повний текст відповідної постанови ВС/КЦС у справі № 640/16169/17 від 05.02.2020 доступний за посиланням

 

Прочитано 1064 разів