Відповідну постанову у справі № 855/64/19 було прийнято 10 березня.

Так, відповідно до частини першої статті 58 Закону «Про вибори Президента України» до передвиборної агітації слід відносити будь-яку діяльність, метою здійснення якої є спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України.

Відсутність такої мети (спонукання голосувати), на думку суду, позбавляє можливості кваліфікації офіційного повідомлення як передвиборної агітації.

Крім того, Верховний суд звернув увагу, що відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 474-XIV до передвиборної агітації не відносяться офіційні повідомлення в період виборчого процесу (без коментарів, які можуть мати агітаційний характер, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій) про дії кандидатів на пост Президента України, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією або законами України.

Однак нині існує проблема - відсутність в Україні належного нормативно-правового регулювання створення (реєстрації) та функціонування засобів масової інформації у мережі Інтернет. Відтак це унеможливлює ототожнення будь-якого веб-сайту, зокрема інформаційної чи офіційної сторінки органу державної влади, із засобом масової інформації (крім випадку, коли веб-сайт зареєстрований у встановленому законом порядку як засіб масової інформації).  А тому, на думку ВС, офіційне інтернет-представництво Президента України не є засобом масової інформації.