Судовий збір не сплачується, якщо оскаржуються дії чи бездіяльності суду

Касаційний цивільний суд Верховного Суду зробив висновок, що судовий збір не сплачується, якщо подається позовна заява про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.

За обставинами справи, заявник звернувся до апеляційного суду із позовом про визнання дій, бездіяльності районного суду в цивільній справі № 464/8904/14-ц протиправними на тій піставі, що ним досі (протягом 2 років) не отримано рішення у згаданій справі.

Однак апеляційний суд залишив скаргу без руху, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір у розмірі 320 грн.

Тоді скаржник звернувся до Верховного суду, посилаючись на те, що ухвала апеляційного суду не відповідала процесуальному закону, позаяк в ній були відсутні обставини справи та предмет позову, а тому він не міг виконати вимоги ухвали в частині сплати судового збору.

Верховний Суд скаргу задовольнив, зазначивши наступне:

  1. За подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до такої скарги особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем прямо встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 п. 1 частини другої ст. 4 Закону "Про судовий збір".
  1. Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду (п. 13 частини 2 ст. 3 Закону "Про судовий збір").

А тому, за позицією ВС, апеляційний суд безпідставно поклав на особу обов'язок зі сплати судового збору (постанова ВС від 03.04.2019 у справі № 465/6874/17).

Зазначимо також, що за позицією ЄСПЛ, процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Прочитано 577 разів