Через повторну неявку позивача з поважних причин позовну заяву можуть залишити без розгляду

Цивільний процесуальний кодекс України (а саме: част.  2 ст. 223 ЦПК) передбачає, що  суд відкладає розгляд справи у випадку першої неявки в судове засідання з поважних причин учасника справи, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Однак у випадку повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки - суд в праві залишити позовну заяву без розгляду. Виняток - якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору (част. 5 ст. 223 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Ці положення пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства – коли учасник справи самостійно розпоряджається наданими їй процесуальними правами.

Таким чином, залишення позову без розгляду настає незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути визнані судом поважними, – за винятком лише ситуації, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

За обставинами справи, рішення щодо якої переглядав нещодавно Верховний суд, скаргу банку на дії державного виконавця суд першої інстанції залишив без розгляду, оскільки представник банку  повторно не з`явився в судове засідання та заява про розгляд скарги за його відсутності до суду не надійшла до початку засідання.  З таким рішенням погодився і суд апеляційної інстанції.

Однак банк оскаржив ці рішення в касаційній інстанції, посилаючись на те, що виклик в суд він отримав лише за тиждень до дати засідання. Через неможливість забезпечити участь представника банку в засіданні, банк тоді направив клопотання про розгляд справи без участі заявника засобами поштового зв’язку.

Верховний суд зазначив, що, так як представником банку було направлено заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення суду першої інстанції порушує приписи ст. 223 ЦПК України.

Разом з тим, суд не міг і не мав врахувати вказану заяву банку на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, оскільки банк надіслав заяву про розгляд справи за відсутності лише за 4 дні до засідання поштовими засобами зв`язку, яке надійшло на адресу суду вже після розгляду справи.

Натомість, виконуючи обов`язок завчасно повідомляти суд про неявку у судове засідання, банк мав би повідомити суд електронною поштою, факсом, шляхом направлення телеграм тощо, що відповідало б положенням ЦПК України (постанова ВС/КЦС у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019).

Прочитано 5530 разів