Суд не може повернути скаргу через ненадіслання учасникам копій доказів сплати судового збору 

Ухвалою апеляційного господарського суду апеляційну скаргу підприємства було  залишено без руху на тій підставі, що скаржником не додано доказів сплати судового збору та не зазначено підстав для звільнення від його сплати, крім того не надіслано учасникам (з описом вкладення) справи докази його сплати.

Пізніше підприємство сплатило судовий збір, однак докази сплати судового збору учасникам справи не надіслало, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Тоді підприємство звернулось із касаційною скаргою до Верховного суду, зазначивши, що положеннями Господарського процесуального кодексу не визначено обов’язок заявника апеляційної скарги додавати до апеляційної скарги докази надсилання іншим учасникам справи документів про сплату судового збору. 

Касаційний господарський суд з доводами скаржника погодився. Так у своїй постанові КГС вказав, що нормами п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Водночас, відповідно до ст. 174 ГПК, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У даній справі на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надіслав до суду заяву про усунення недоліків, додавши, зокрема, платіжне доручення про сплату судового збору.

Зважаючи на викладене, Верховний суд вирішив, що у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу, оскільки допущений ним недолік щодо відсутності доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги був усунутий у встановлений судом строк.

А надання відповідачем доказів надсилання (з описом вкладення) учасникам справи документу про сплату судового збору, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено (постанова ВС від 20.06.2018 у справі № 923/588/18)

Прочитано 320 разів