Коли добровільність відмови підозрюваного від адвоката є сумнівною

Якщо підозрюваний змінив свої показання після отримання доступу до правової допомоги, це свідчить про сумнівність його добровільної відмови від адвоката на початку допиту. А це в сукупності з відсутністю подальшої оцінки такої відмови правоохоронними органами становить порушення конвенційних гарантій.

Таке рішення виніс Європейський суд з прав людини у справі "Акдаг проти Туреччини" (заява №75460/10), повідомляє "ECHR.Ukrainian Aspect".

Так, після затримання і тривалого допиту Хамдіє Акдаг зізналася, що була членом забороненої в Туреччині Робочої партії Курдистану. Вона дала докладні свідчення про свою участь в незаконній організації. У протоколі допиту стояла позначка про те, що жінка відмовилася від свого права на присутність захисника.

Пізніше, коли підозрювана отримала можливість проконсультуватися з адвокатом, вона відмовилася від своїх первинних свідчень. Акдаг також заявляла в суді, що в поліцейській дільниці її били по голові, погрожували зґвалтувати і вбити. Саме тому вона змушена була підписати свідчення.

Проте турецький суд, будуючи своє рішення на первинних свідченнях Акдаг, визнав її винною та засудив до тюремного ув’язненняПісля невдалого оскарження вироку, Акдаг звернулася із заявою до ЄСПЛ.

Скаргу заявниці про застосування погроз і сили в Страсбурзі відхилили через брак доказів, а ось в частині участі адвоката ЄСПЛ поставив під сумнів достовірність її відмови від захисника, адже отримавши доступ до адвоката, вона відмовилася від своїх свідчень. При цьому національними судами не були проаналізовані ні законність відмови від адвоката, ні свідчення, які були дані в поліцейській дільниці без присутності захисника. Така відсутність перевірки не могла бути компенсована будь-якими іншими гарантіями, і загальна справедливість розгляду справи, таким чином, була скомпрометована.

У результаті ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення п. 1 та п/п. "c" п. 3 ст. 6 (право на справедливий суд/доступ до адвоката) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.  Але в частині справедливої сатисфакції суд вирішив, що саме визнання порушення вже компенсувало завдану моральну шкоду.

Прочитано 1287 разів