Що означає виявлення дисциплінарного проступку? – пояснення суду

Позивач оскаржив до суду наказ про дисциплінарне стягнення та про позбавлення премії. За твердженнями позивача,  жодних дисциплінарних проступків він не вчиняв, трудової дисципліни не порушував та належним чином і в повному об`ємі виконував всі свої посадові обов`язки.

Разом з тим, працівнику було оголошено догану за порушення трудової дисципліни - систематичне передчасне залишення робочого місця.

Місцевий суд та, пізніше апеляційний суд у задоволенні позову відмовили.

Звернувшись до касаційної інстанції, позивач вказав про те, що суд першої інстанції самостійно визначив дату виявлення проступку дати написання службової записки та доповідної записки без будь-яких підтверджень (письмових доказів) зі сторони відповідача. А судом апеляційної інстанції не встановлювались обставини щодо чіткої дати виявлення проступку. Також скаржник посилався на пропущення строків застосування дисциплінарного стягнення.

Проте і касаційний суд відмовив скаржнику у задоволенні скарги, зважаючи на наступне.

Відповідно до част. 2 статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Працівника ж було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у місячний строк з дня виявлення факту порушення трудової дисципліни та не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Більше того, Верховний суд пояснив, що норма статті 148 КЗпП України передбачає обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Тобто під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника, який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками  (постанова від 07.10.2019 у справі № 718/801/17).

Прочитано 2770 разів