Спори про реєстрацію юросіб не належать до юрисдикції адмінсудів

Лише участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

На це вкотре звернула увагу Велика палата Верховного суду - в постанові від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18

СУТЬ СПОРУ

Позивач звернувся з позовом до управління юстиції, держреєстратора, у якому просив визнати протиправними дії держреєстратора в частині припинення юридичної особи в результаті ліквідації та зобов`язати управління юстиції, державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

СУДОВА ПОЗИЦІЯ

Місцевий суд закрив провадження у справі, вказавши, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися за правилами ЦПК. На його думку, спір у справі стосується цивільного права та фактично виник між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Однак апеляційний суд із таким висновком не погодився. Він вирішив, що оскільки предметом позову є саме оцінка дій відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, то це публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду скасувала постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення місцевого суду. Колегія суддів зазначила, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

За визначенням ВП ВС, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Водночас державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи, не був законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою позивача, указувати або забороняти йому певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не був зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

Зважаючи на вищевикладене, ВП ВС зробила висновок, що спір у даній справі не відповідає наведеним вище критеріям публічно-правового спору і не підпадає під адміністративну юрисдикцію, натомість, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Додамо, сам по собі спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Так само, спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Раніше Велика Палата Верховного Суду, вже заповнила цю прогалину закону, зокрема у постановах від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) ВП ВС зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Прочитано 1481 разів