Які порушення ДФС розцінюватиме як кримінальні проступки?

З 1 липня 2020 року діють положення Закону України від 22.11.2018 №2617-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", якими, зокрема, внесено ряд суттєвих змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (далі – КК та КПК).

Зокрема, відбувся розподіл кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Відтепер термін "кримінальне правопорушення" є узагальнюючим поняттям, яке охоплює, як злочини, незалежно від ступеня їх тяжкості, так і кримінальні проступки. Таким чином, ряд злочинів, починаючи із 1 липня, класифікуються як кримінальні проступки.

Зазначається, що в розумінні ч. 2 ст. 12 КК, кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Як повідомляє ДФС України, з числа основної та додаткової підслідності слідчих підрозділів органів ДФС, під категорію кримінальних проступків підпадають наступні кримінальні правопорушення:

  • частина 1 статті 216 КК "Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок";
  • стаття 192 КК "Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою";
  • частини 1, 2 та 4 статті 358 КК "Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів".

Поряд з цим, час скоєння кримінального правопорушення є важливим для вірного визначення його класифікації, тобто віднесення до категорії злочину або кримінального проступку. Мова йде про те, що закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України та ст. 55 КК), якщо такий закон посилює відповідальність, чи іншим чином погіршує становище особи.

Так, досудове розслідування кримінальних проступків має свої специфічні особливості та здійснюється у формі дізнання, процесуальний порядок якого регламентовано Главою 25 КПК.

Організація дізнання та визначення дізнавача належить до виключної компетенції керівника органу дізнання (ст. 391 КПК). При цьому, підпунктами 71 та 41 частини 1 статті 3 КПК визначено хто може бути керівником органу дізнання та дізнавачем відповідно.

З урахуванням цього та зважаючи на обмежений штатний ресурс підрозділів податкової міліції органів ДФС, осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, як в центральному апараті такі і територіальних органах, визначено з числа існуючих працівників слідчих підрозділів.

Таким чином, виконання функцій керівника органу дізнання, в силу законодавчих вимог, здійснюватимуть керівники слідчих підрозділів органів ДФС.

Прочитано 637 разів